Детальний перегляд

У мальовничому краї, де сонечко лагідно гріло землю, жила собі Ластівка. Вона любила літати високо в небі, ловити комах і милуватися світом. Коли наступали холоди ластівка покидала рідну Батьківщину, вирушала в далеку подорож, у теплі краї з метою пошуку сприятливих умов. Взимку птахам дуже важко знайти собі їжу, адже немає рослин та комах, важко пережити морози та холод. Але з приходом весни Ластівка завжди поверталася додому і знову милувалася рідними краєвидами.

Одного дня вона зустріла Горобця, який ніколи не залишав рідного двору.

— Ластівко, чому ти щоразу летиш так далеко, а потім знову повертаєшся? — здивовано спитав він.

Ластівка всміхнулася і відповіла:

— Я народилася тут, під дахом старої хатинки. Тут моє гніздо, тут моя домівка. Навесні усе оживає: квіти розквітають, дерева вкриваються зеленню, а річка весело дзюркотить. Це мій рідний край, і я завжди повертаюся, щоб його побачити.

Горобець зацікавлено нахилив голівку:

— Але ж у теплих краях тобі, мабуть, добре! Там все нове і цікаве, багато комах....Чому ж ти не залишишся там назавжди?

Ластівка зітхнула:

— Там тепло, але немає моєї домівки, немає рідних краєвидів. А ще, я допомагаю своєму краю: ловлю комах, щоб дерева і квіти росли здоровими. Ми, ластівки, піклуємося про природу, як і люди, що нас оберігають. Якщо чисте небо, чисті річки й зелені ліси, то нам усім добре!

Горобець задумався. Він ніколи не думав, що пташки можуть берегти природу.

— А що я можу зробити для нашого краю? — запитав він.

Ластівка усміхнулася:

— Ти вже є не просто маленькою пташкою, а важливою частиною екологічної системи. Ти виконуєш корисну роботу: очищаєш рослини від шкідливих комах, а це допомагає зберегти здоров'я деревам, кущам і навіть тримати у належному стані врожаї на полях. Без таких птахів як ми природа може постраждати від великої кількості шкідників.

Горобець радісно зацвірінькав:

— Ура! Я теж є маленьким захисником рідного краю!

З того часу Горобець ще більше став знищувати шкідників, а Ластівка щоразу поверталася навесні, приносячи з собою тепло, радість і любов до рідної землі.